вознесений

ВОЗНЕ́СЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до вознести́.

О ти, вознесений на Свят-горі, Що увінчала придніпрові скелі, – Немов прочанин крізь ману пустелі, На клич твоєї гострої зорі Я все життя ішов! (Б. Олійник);

Два ангели в інтер'єрі храму, скульптурні постаті яких високо вознесені монументальними колонами, одухотворюють цей замкнутий простір (з наук.-попул. літ.);

Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

О могуття духу людського, просвітленого книжною мудрістю, вознесеного високими істинами! (П. Загребельний).