1. Словник української мови у 20 томах

возлісся

ВОЗЛІ́ССЯ, я, с., діал.

Узлісся.

Вибігає [Катерина] на возлісся; Кругом подивилась, Та в яр... біжить... (Т. Шевченко);

Свіжий вітрець на вас подихає... Ох, легкокрилий брате! .. Вилазь за возлісся, на гори високі, спустися в долини широкі й подми, повій на степи безкраї та довгі, на лани безмірно широкі! (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. возлісся — возлі́сся іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. возлісся — -я, с., діал. Узлісся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. возлісся — УЗЛІ́ССЯ (смуга край лісу), УЗЛІ́СОК, ВОЗЛІ́ССЯ діал., ЗА́ЛІСОК діал. На узліссі спинився (Іван), кинув торбу в траву, а сам сів на пеньку (П. Колесник); — А хто там вигукується? — голосно питаюся в діброви і поглядом обнишпорюю узлісок (М. Словник синонімів української мови
  4. возлісся — ВОЗЛІ́ССЯ, я, с., діал. Узлісся. Вибігає [Катерина] на возлісся; Кругом подивилась, Та в яр…. біжить… (Шевч., I, 1951, 45). Словник української мови в 11 томах
  5. возлісся — Возлісся, -ся с. = узлісся. Вибігає на возлісся; кругом подивилась та в яр... Шевч. 87. Словник української мови Грінченка