вокативний
ВОКАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.
Стос. до вокатива.
Аналіз звертань, якими послуговується молодь, свідчить про динаміку традиційних українських вокативних стереотипів (з наук. літ.);
У дисертаційній праці приділяється увага відмежуванню звертань від омонімічних конструкцій, некомунікативних одиниць мови, які мають також вокативний характер (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вокативний — -а, -е. Прикм. до вокатив. Вокативне речення — однослівне речення, виражене звертанням. Великий тлумачний словник сучасної мови