вокатив

ВОКАТИ́В, а, ч., лінгв.

Кличний відмінок.

Синонімічний ряд номінацій, які можна використати в ролі вокатива, є відкритим, напр.: золотусику, мурчику, пушинко, мишко (з наук. літ.);

Стилістично вагоміші в художній тканині народної казки демінутивні вокативи вимагають більшої уваги перекладача, ніж номінативні демінутиви (з наук. літ.);

У сучасній македонській мові, яка давно втратила систему відмінювання, досі спостерігаємо збереження форми вокатива (з наук. літ.).