вокаліст

ВОКАЛІ́СТ, а, ч.

Співак, який досконало володіє своїм голосом; фахівець з вокального мистецтва.

Велика увага приділяється естетичному вихованню співака, даються практичні поради щодо навичок сценічної поведінки, корекції рухів, жестів, міміки вокаліста у відповідності з художнім змістом твору (з наук. літ.);

У Києві осередком музично-концертної діяльності та підготовки вокалістів стає організована на базі консерваторії та театрального інституту Музично-драматична академія України імені М. В. Лисенка, котру очолював О. М. Лисенко (з наук. літ.);

Співаки і особливо співачки були не тільки вокалістами, але й хорошими драматичними акторами (з мемуарної літ.);

* Образно. І де він взявся – той приблуда, Той дикий голуб-вокаліст? – Прибився поночі – і будить Усіх, воркуючи до сліз (І. Гнатюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вокаліст — вокалі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вокаліст — -а, ч. Співак, який володіє необхідними вокальними даними та співацькою технікою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вокаліст — (від лат. voce — голос) — людина, яка має необхідні вокальні дані та володіє вокальною технікою певного типу для створення за її допомогою художніх образів. Словник-довідник музичних термінів
  4. вокаліст — ВОКАЛІ́СТ, а, ч. Співак, який досконало володіє своїм голосом; фахівець вокального мистецтва. Співаки і особливо співачки були не тільки вокалістами, але й хорошими драматичними акторами (Минуле укр. Словник української мови в 11 томах