1. Словник української мови в 11 томах

вокаліст

ВОКАЛІ́СТ, а, ч. Співак, який досконало володіє своїм голосом; фахівець вокального мистецтва.

Співаки і особливо співачки були не тільки вокалістами, але й хорошими драматичними акторами (Минуле укр. театру, 1953, 167);

На міжнародних конкурсах переможцями в ці роки вийшли саме радянські, зокрема наші українські вокалісти (Мист., 1, 1959, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вокаліст — вокалі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вокаліст — -а, ч. Співак, який володіє необхідними вокальними даними та співацькою технікою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вокаліст — (від лат. voce — голос) — людина, яка має необхідні вокальні дані та володіє вокальною технікою певного типу для створення за її допомогою художніх образів. Словник-довідник музичних термінів
  4. вокаліст — ВОКАЛІ́СТ, а, ч. Співак, який досконало володіє своїм голосом; фахівець з вокального мистецтва. Велика увага приділяється естетичному вихованню співака, даються практичні поради щодо навичок сценічної поведінки, корекції рухів, жестів... Словник української мови у 20 томах