вокатив

вокати́в

[лат. (casus) vocativus]

кличний відмінок.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вокатив — -а, ч. Кличний відмінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вокатив — (грам.) кличний відмінок Словник чужослів Павло Штепа
  3. вокатив — ВОКАТИ́В, а, ч., лінгв. Кличний відмінок. Синонімічний ряд номінацій, які можна використати в ролі вокатива, є відкритим, напр.: золотусику, мурчику, пушинко, мишко (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах