вокатив
вокати́в
[лат. (casus) vocativus]
кличний відмінок.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вокатив — -а, ч. Кличний відмінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вокатив — (грам.) кличний відмінок Словник чужослів Павло Штепа
- вокатив — ВОКАТИ́В, а, ч., лінгв. Кличний відмінок. Синонімічний ряд номінацій, які можна використати в ролі вокатива, є відкритим, напр.: золотусику, мурчику, пушинко, мишко (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах