вокатив

вокати́в

-а, ч.

Кличний відмінок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вокатив — (грам.) кличний відмінок Словник чужослів Павло Штепа
  2. вокатив — ВОКАТИ́В, а, ч., лінгв. Кличний відмінок. Синонімічний ряд номінацій, які можна використати в ролі вокатива, є відкритим, напр.: золотусику, мурчику, пушинко, мишко (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. вокатив — вокати́в [лат. (casus) vocativus] кличний відмінок. Словник іншомовних слів Мельничука