1. Словник української мови у 20 томах

вокзальний

ВОКЗА́ЛЬНИЙ, а, е.

Прикм. до вокза́л.

Он величезні скляні баньки, немов три сонця, висять над трьома вокзальними дверима (Панас Мирний);

Я стою на вокзальному пероні, вартую (П. Колесник);

Поїзд прогуркотів за вікнами, протяжно свиснув, пирхнув і зупинився. Вдарив вокзальний дзвін... (Василь Шевчук);

// Пов'язаний із вокзалом.

Я став на ґанку, окинув очима широке подвір'я, схоже більше на розкішний садок, ніж на вокзальні звичайні забагнені й засмічені задвірки (І. Нечуй-Левицький);

Гомонів натовп, що вивалився з поїзда і сірою лавиною плив до вокзальної площі (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вокзальний — вокза́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вокзальний — -а, -е. Прикм. до вокзал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вокзальний — А, -е. Бездомний. Ну що ти, як вокзальний, будеш тинятися? Поїхали, у мене впишешся. Словник сучасного українського сленгу
  4. вокзальний — Вокза́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вокзальний — ВОКЗА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до вокза́л. Он величезні скляні баньки, немов три сонця, висять над трьома вокзальними дверима (Мирний, III, 1954, 261); Я стою на вокзальному пероні, вартую (Кол., На фронті.., 1959, 34). Словник української мови в 11 томах