воклюз
ВОКЛЮ́З, у, ч.
Потужне карстове джерело, що утворюється при виході підземних потоків із гірських порід на земну поверхню.
Воклюзи характерні для карстових областей (з наук. літ.);
Озеро Бездонка раніше функціонувало в ролі воклюзу, тобто джерела напірних висхідних вод, додатково підживлюючи річку (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воклюз — -у, ч. Потужний водний потік у дуже тріщинуваних або легкорозчинних гірських породах. Великий тлумачний словник сучасної мови