вокняжитися

ВОКНЯ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., іст.

Сісти на княжому престолі.

Коли вокняжився Володимир, став [купець Феодор] продавати те, що привіз із собою, і навіть те, що трухлявіло на його склепищах, новому князеві, його боярам і воєводам (С. Скляренко);

У Києві вокняжився Всеволод. На Русі відновилась одноосібна монархія (з навч. літ.);

Ольговичі вокняжилися в Галицькій землі влітку 1206 року (із журн.).