волейбол
ВОЛЕЙБО́Л, у, ч.
Спортивна гра, що полягає в перекиданні руками м'яча через сітку від однієї команди до другої.
Грають у волейбол, розтягнувши сітку просто між двома соснами (В. Козаченко);
Поблизу відпочивали парами молоді люди. Вони жартували, раділи, грали у волейбол (В. Багірова).
△ (1) Пля́жний волейбо́л, спорт. – різновид волейболу, у якому змагання проходять на піщаному майданчику і команда складається з двох гравців.
Різнокольорові м'ячі не стільки у повітрі літають, скільки по піску качаються, через людей перестрибуючи. Отакий-то пляжний волейбол (В. Нестайко);
З 1996 року пляжний волейбол є олімпійським видом спорту (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волейбол — волейбо́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- волейбол — укр. відбиванка. Словник синонімів Караванського
- волейбол — -у, ч. Спортивна гра, що полягає в перекиданні руками м'яча через сітку від однієї команди до іншої. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волейбол — Відбиванка Словник чужослів Павло Штепа
- волейбол — волейбо́л (англ. volley-ball) командна (по 6 чол.) спортивна гра з м’ячем через сітку. Словник іншомовних слів Мельничука
- волейбол — Командна спортивна гра між 2 командами по 6 спортсменів; полягає у відбиванні м'яча руками над сіткою так, щоб він упав на поле суперника; гра триває до 3 виграних партій у вирішальній партії — тай-брек. Універсальний словник-енциклопедія
- волейбол — ВОЛЕЙБО́Л, у, ч. Спортивна гра, що полягає в перекиданні руками м’яча через сітку від однієї команди до другої. Грають у волейбол, розтягнувши сітку просто між двома соснами (Коз., Сальвія, 1959, 32); Волейбол став олімпійським видом спорту (Веч. Київ, 26.IX 1962, 4). Словник української мови в 11 томах