волзький
ВО́ЛЗЬКИЙ, а, е.
Стос. до Волги.
Стояв [Тарас Шевченко], дививсь у волзьку сиву далеч, а бачив старий Дніпро, а чув його нескорену, хоча й закуту силу... (Василь Шевчук);
Виконуючи волю Чингісхана, Бату підкорив башкирів, булгарів волзьких, саксинів, половців, черкесів і весь Північний Кавказ (В. Малик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me