волзький

ВО́ЛЗЬКИЙ, а, е.

Стос. до Волги.

Стояв [Тарас Шевченко], дививсь у волзьку сиву далеч, а бачив старий Дніпро, а чув його нескорену, хоча й закуту силу... (Василь Шевчук);

Виконуючи волю Чингісхана, Бату підкорив башкирів, булгарів волзьких, саксинів, половців, черкесів і весь Північний Кавказ (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волзький — во́лзький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. волзький — -а, -е. Прикм. доВолга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волзький — Во́лзький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)