вологлід
ВОЛОГЛІ́Д, гло́ду, ч.
Те саме, що волови́к 2; серпоріз.
З лікувальною метою використовують листки, квітки й корені вологлоду (з навч. літ.);
Цвіте вологлід у травні – червні (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me