вологлід

ВОЛОГЛІ́Д, гло́ду, ч.

Те саме, що волови́к 2; серпоріз.

З лікувальною метою використовують листки, квітки й корені вологлоду (з навч. літ.);

Цвіте вологлід у травні – червні (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me