1. Словник української мови у 20 томах

володільницький

ВОЛОДІ́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е, рідко.

Прикм. до володі́льник.

Державні й володільницькі побори знищували будь-яку можливість розвитку промислів і торгівлі (М. Старицький);

У нагороду за нову послугу Речі Посполитій шляхтич отримав підтвердження своїх володільницьких прав на села Кам'янка й Мошки (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. володільницький — володі́льницький прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. володільницький — -а, -е, рідко. Стос. до володільника, володільниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. володільницький — ВОЛОДІ́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е, рідко. Прикм. до володі́льник і володі́льниця. Словник української мови в 11 томах