волокнина
ВОЛОКНИ́НА, и, ж.
Одна нитка волокна.
Їсти [качку треба], повільно пережовуючи, смакуючи кожною волокниною, обсмоктуючи не тільки кісточки, а й власні пальці (Є. Гуцало);
Типовим прикладом біжучого імпульсу є розповсюдження імпульсу збудження вздовж нервової волокнини (з наук. літ.);
Довжина окремої розвинутої волокнини льону 20–30, а в окремих випадках – 100–120 мм (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me