волокуша

ВОЛОКУ́ША, і, ж.

1. Сільськогосподарське знаряддя для вирівнювання та легкого поверхневого розпушування ґрунту.

А там он уже трактори прийшли з волокушами, розрівнюють .. нагорнуті протягом дня вали, розтягують по полю вибраний з протитанкового рову ґрунт (О. Гончар);

Поверхню ріллі можна вирівнювати також волокушею (з наук. літ.);

Не виключено, що мезолітичне населення широко використовувало і різного типу загородження, а також сіті, кошулі, волокуші і бродаки (з навч. літ.).

2. Знаряддя для згортання й транспортування сіна та соломи до місць укладання їх у стоги або скирти.

Стьопа кіньми солому возив, полову волокушею тягав (В. Кучер);

Солому стягували і скиртували тракторами за допомогою тросових волокуш (з наук.-попул. літ.).

3. Густа сітка для ловлі риби на невеликій глибині.

Риба на великих ставах ловиться неводом, а на середніх – волокушами (з наук. літ.).