волоокий

ВОЛОО́КИЙ, а, е, розм.

Який має великі випуклі очі.

Він вибирається на той пагорок і несе отій козі волоокій тернину (М. Івченко);

Світлим променем у “Промені” була доярка Харитина Тарасівна Тернова, чорноброва, волоока молодиця-удова (Остап Вишня);

Рум'янолиций, чорновусий, чорнобровий, волоокий, і очі ті оливою облиті, крутився на всі боки, роздавав подарунки, не забуваючи при тому нікого (Ю. Мушкетик);

Волоокий молодик обернувся до хлопчика: – Принеси глек і тазик... (Ю. Логвин).