волосик

ВОЛО́СИК, а, ч., рідко.

Зменш. до во́лос 1; волосинка.

[Рита (любовно, несміло):] Подивись, зовсiм твоє чоло... Навiть волосики так закручуються... (В. Винниченко);

Француженці на лівій щоці родинка [родимка] й три волосики на ній (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me