1. Словник української мови у 20 томах

волосок

ВОЛОСО́К, ска́, ч.

1. Зменш. до во́лос 1.

Необстрижені волоски на висках [у Балабухи] закручувались кучерями, неначе гарний смушок (І. Нечуй-Левицький);

Рисак дуже сподобався міс Лейстон – це чорний метис без єдиного білого волоска (М. Йогансен);

Дивно: хмарка туману йде, наближається, окутує тебе з головою, нитями проходить за тобою і крізь тебе – і не шерхне, волоска не зачепить (В. Близнець).

2. Ниткоподібний відросток із клітин покриву (стебла, гілок, листя і т. ін.) рослини; ворсинка.

У квіток традесканції спостерігали появу у волосках тичинкових ниток гігантських і карликових клітин, рожевих і безбарвних клітин (з наук. літ.);

Флавоноїди та деякі інші фенольні сполуки локалізуються у клітинних стінках, вакуолях та волосках листя (з наук. літ.);

Насіння тополі, покрите білими пухнастими волосками, поширюється вітром на великі відстані (з навч. літ.).

3. Тонка металева пружинка в якому-небудь приладі (перев. годинниковому), що забезпечує його дію.

Баланс у морському хронометрі становить собою колесо з доволі довгим спіральним волоском (з навч. літ.).

4. Тонкий металевий дротик в електричній лампі, який унаслідок розжарення струмом дає світло.

Конструкція вузла освітлювача забезпечує юстування волоска розжарення відносно оптичної осі приладу (з наук. літ.);

Розжарений волосок лампи дає дуже яскраве, сліпуче світло (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волосок — волосо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. волосок — Волосо́к. У сполуч. на волосок — достоту, до найменшого, достеменно. Але ти їх не порозумів. Твої гадки — серце, їх гадки — голова. Вони думають по закону і докажуть тобі на волосок, що ти не мав права рубати тої смереки, хоч ліс такий великий {Коб. Українська літературна мова на Буковині
  3. волосок — [волосок] -ска, м. (на) -лоуску, мн. -ски, -лоуск'іў Орфоепічний словник української мови
  4. волосок — -ска, ч. 1》 Зменш. до волос 1). 2》 Ниткоподібний відросток з клітин покриву (стебла, гілок, листя і т. ін.) рослини; ворсинка. 3》 Тонка металева пружинка, що рухає механізм годинника тощо. 4》 Тонкий металевий дротик в електричній лампі, який унаслідок розжарення струмом дає світло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. волосок — ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути на волоси́нці (на волоску́, на волоси́ні). 1. Перебувати в дуже непевному, критичному становищі. (Воронін:) Роздмухувати цей конфлікт не в твоїх інтересах. Невже ти не розумієш, що ти й без цього висиш на волосинці? (О. Фразеологічний словник української мови
  6. волосок — ВОЛОСО́К (на поверхні організмів — рослин, тварин, людей), ВОРСИ́НА, ВОРСИ́НКА. Кореневі волоски на поверхні потовщеної частини кореня. ВОЛОСО́К, ВО́ЛОС, ПРУЖИ́НКА (в годиннику); ДРО́ТИК (в електролампі). Розжарений волосок лампи дає дуже яскраве, сліпуче світло (з підручника). Словник синонімів української мови
  7. волосок — ВОЛОСО́К, ска, ч. 1. Зменш. до во́лос 1. Необстрижені волоски на висках [у Балабухи] закручувались кучерями, неначе гарний смушок (Н.-Лев., III, 1956, 15); *У порівн. Чоловічок.. співав тоненько, як у волосок (Вовчок, VI, 1956, 223). ◊ Ви́сіти (бу́ти і... Словник української мови в 11 томах