волосяний

ВОЛОСЯНИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до во́лос 1–4 і воло́сся.

Він неохоче згрібає те все у волосяні воскові руки й навшпиньках зникає (Б. Антоненко-Давидович);

Тіло ягуара вкрите волосяним покривом (з навч. літ.);

Особливі ознаки зовнішності можуть бути непомітними (наприклад, родима пляма на волосяній частині голови), що визначає їх найбільшу цінність для ідентифікації (з наук. літ.);

* Образно. Все обличчя гуру заросло буйною бородою, понад тим волосяним хаосом блищать великі пронизливі очі (О. Бердник).

2. Вигот. з волосу (у 3 знач.).

Злізши з коня, Хмельницький увійшов у коло, і зразу ж над ним підняли чорний волосяний бунчук (А. Кащенко);

Хто знає, може б око моє встигло зловити образ .. всіх тих, що лишили свої обличчя в дзеркалах, .. форми – в м'яких волосяних матрацах меблів, а тіні – по стінах (М. Коцюбинський);

В цю мить ззаду волосяним арканом скрутили Саїда (Іван Ле);

* У порівн. І коли шосту печатку розкрив, я поглянув, і ось сталось велике трясіння землі, і сонце зчорніло, як міх волосяний, і ввесь місяць зробився, як кров... (Біблія. Пер. І. Огієнка).