волоть
ВО́ЛОТЬ, і, ж.
Суцвіття трав'янистих (іноді кущових) рослин, яке складається з дрібних колосків, що утворюють кетяг.
Над степом літало шовкове ниття волоті (І. Білик);
Зразу за деревами пішли лани височенного проса. Достигаючі важкі волоті втратили свій зелений колір і половіли, а де вже й золотились (Ю. Логвин);
Рослини зрізали до виходу волоті з розтрубу листків (з наук. літ.);
* Образно. Моя печаль тебе не поневолить, А тiльки радiсний розбудить щем, Немов цього туману срiбна волоть, Замаєна i сонцем, i дощем (Д. Павличко);
* У порівн. – А як же ми його [звіра] допремо? – Навіщо? Знімем шкуру, та й всі діла, – сказав солдат із сивими, як волоть, вусами (Василь Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волоть — во́лоть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- волоть — -і, ж. Суцвіття трав'янистих (іноді кущових) рослин, яке складається з дрібних колосків, що утворюють кетяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волоть — див. багато; гроно Словник синонімів Вусика
- волоть — ВО́ЛОТЬ (дрібні колоски, їх цвіт і зерно на одному стеблі), ВО́ЛОТ збірн., ВОЛО́ТТЯ, КИ́ТИЦЯ, СУЛТА́Н, МІТЕ́ЛКА (про очерет, просо); КУНИ́ЦЯ рідше, КУНЯ́ діал. (про очерет). Видався паркий ранок, і коноплі пахтіли на всю низину, викинули волоть проса (К. Словник синонімів української мови
- волоть — ВО́ЛОТЬ, і, ж. Суцвіття трав’янистих (іноді кущових) рослин, яке складається з дрібних колосків, що утворюють кетяг. Суцвіття вівсюга — волоть, яка складається з окремих колосків (Бур’яни.. Словник української мови в 11 томах