1. Словник української мови в 11 томах

волоть

ВО́ЛОТЬ, і, ж. Суцвіття трав’янистих (іноді кущових) рослин, яке складається з дрібних колосків, що утворюють кетяг.

Суцвіття вівсюга — волоть, яка складається з окремих колосків (Бур’яни.., 1957, 27);

Збирати просо починаємо, коли зерно в середній частині волоті досягло воскової стиглості (Колг. Укр., 6, 1957, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волоть — во́лоть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. волоть — -і, ж. Суцвіття трав'янистих (іноді кущових) рослин, яке складається з дрібних колосків, що утворюють кетяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волоть — ВО́ЛОТЬ, і, ж. Суцвіття трав'янистих (іноді кущових) рослин, яке складається з дрібних колосків, що утворюють кетяг. Над степом літало шовкове ниття волоті (І. Білик); Зразу за деревами пішли лани височенного проса. Словник української мови у 20 томах
  4. волоть — див. багато; гроно Словник синонімів Вусика
  5. волоть — ВО́ЛОТЬ (дрібні колоски, їх цвіт і зерно на одному стеблі), ВО́ЛОТ збірн., ВОЛО́ТТЯ, КИ́ТИЦЯ, СУЛТА́Н, МІТЕ́ЛКА (про очерет, просо); КУНИ́ЦЯ рідше, КУНЯ́ діал. (про очерет). Видався паркий ранок, і коноплі пахтіли на всю низину, викинули волоть проса (К. Словник синонімів української мови