волохатенький
ВОЛОХА́ТЕНЬКИЙ, а, е.
1. Пестл. до волоха́тий.
[Катря:] Ходім вже, мій голубчику волохатенький, в хату (М. Кропивницький);
На руках у Ясочки найкраща із цяцьок – ведмедик волохатенький, закутаний в платок (Н. Забіла).
2. Трохи волохатий.
Андрій Григорович лапнув рукою й роздушив волохатеньку рябеньку гусінь, з якої потекла зелена кров (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волохатенький — волоха́тенький прикметник Орфографічний словник української мови
- волохатенький — -а, -е. Пестл. до волохатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волохатенький — ВОЛОХА́ТЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до волоха́тий. [Катря:] Ходім вже, мій голубчику волохатенький, в хату (Кроп., II, 1958, 351). Словник української мови в 11 томах