волоцюга

ВОЛОЦЮ́ГА, и, ч. і ж., розм.

1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт.

Бідних, що тиснулися до дверей їх дому, вона [Ядзя] не любила, бо звикла вважати їх від дитинства волоцюгами, котрі не хочуть робити, а воліють жебрати (Н. Кобринська);

З-поміж гущавини вискочила ціла шайка [зграя] якихось обшарпаних волоцюг і кинулася до карети (І. Франко);

Жінка .. якусь мить мовчки й визивно розглядала подорожнього. Не виглядав як волоцюга чи розбишака (Н. Королева);

* У порівн. Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!.. (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Біля возів шикувались миски, полумиски, глечики, волоцюгою на віхті соломи розляглась торба, десь виглянули свіжі, зелені, мов жабенята, огірки (Б. Антоненко-Давидович).

2. жарт. Про того, хто певний час був відсутній (перев. про людину, тварину).

Аж ось Катря підняла вгору голову і крикнула радісно і сердито: – А ось і наш волоцюга! – Всі повернулись в один бік. За перелазом біліла сорочка і блищали сині Тарасові очі (С. Васильченко);

– Заганяй Кумчик! Лови Бровку! За ухо її, волоцюгу! Мала чередарка з веретеном у руках, у довгій червоній плахотці .. здоганяла свою неслухняну овечку (К. Гриневичева);

– Злазь мерщій з коня та йди додому, поки не поцупила за чуприну! Негіднику! Волоцюго! .. Кидає дітей – і в світи! (В. Малик).

3. зневажл. Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи.

– А де ж ти, волоцюго, волочився до цього часу? – крикнула Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький).

4. Той, хто любить волочитися (у 4 знач.) за ким-небудь.

Замість того, щоб тобі у горницях сидіти, так ти, волоцюго, повіялася до хлопців на кухню (Панас Мирний);

– Я й сама бачу, який ти є волоцюга й зальотник! (О. Ільченко);

Як усесвітній волоцюга, мав [Медведюк] доволі жінок і забував їхні адреси, коли не були потрібні (М. Малиновська).

5. перен., розм. Про того, хто полюбляє мандрувати.

– Такого волоцюги світ ще не бачив .. Він щомісяця міняв роботу. То він миє золото в Клондайку, то, дивись, товариші з Техасу пишуть через два тижні, що він найнявся пасти бики (М. Йогансен);

– Мабуть, я таки волоцюга, через те й волочуся по світу, а от дивно, що сниться мені тільки рідна хата... (Ю. Мушкетик).