волочильний

ВОЛОЧИ́ЛЬНИЙ, а, е, техн.

Признач. для волочіння (у 2 знач.).

Проводять волочіння на волочильних станах звичайно при кімнатній температурі (з наук. літ.);

Тепер поширені волочильні дошки із вставленими фільєрами (з наук.-техн. літ.);

Леонардо да Вінчі створив багато нових механізмів, зокрема волочильний верстат (з навч. літ.);

Для оснащення заводу кольорового прокату було одержано велику партію нового прокатного і волочильного устаткування (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me