волхвування
ВОЛХВУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. волхвува́ти.
Велику науку волхвування звели тепер до жебрацтва й ошуканства (Валерій Шевчук);
Із Велесом пов'язувалося й володіння потаємними знаннями волхвування, вважалося, що він – провідник душ померлих у потойбічний світ (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волхвування — волхвува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- волхвування — -я, с. Дія за знач. волхвувати. Великий тлумачний словник сучасної мови