волютний

ВОЛЮ́ТНИЙ, а, е.

Пов'язаний з волютою.

Волютну форму нерідко мають архітектурні деталі, які об'єднують частини будівлі, а також консолі карнизів, обрамлення порталів, дверей, вікон (з наук. літ.);

Найбільш поширеними орнаментальними схемами на посудинах були меандрова, волютна, “лицьова” (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волютний — волю́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. волютний — -а, -е. Стос. до волюти. Великий тлумачний словник сучасної мови