воринка
ВОРИ́НКА, и, ж.
Зменш. до вори́на.
Шофер підходить до воринок і стає в тіні смереки (О. Кундзич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воринка — вори́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- воринка — -и, ж. Зменш. до ворина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- воринка — ВОРИ́НКА, и, ж. Зменш. до вори́на. Шофер підходить до воринок і стає в тіні смереки (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 25). Словник української мови в 11 томах