воринка

ВОРИ́НКА, и, ж.

Зменш. до вори́на.

Шофер підходить до воринок і стає в тіні смереки (О. Кундзич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воринка — вори́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. воринка — -и, ж. Зменш. до ворина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воринка — ВОРИ́НКА, и, ж. Зменш. до вори́на. Шофер підходить до воринок і стає в тіні смереки (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 25). Словник української мови в 11 томах