1. Словник української мови у 20 томах

воринний

ВОРИ́ННИЙ, а, е.

Зробл. з ворин (у 1 знач.).

Воринна загорожа.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воринний — вори́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. воринний — -а, -е. Стос. до ворини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воринний — Вори́нний, -на, -не (від вори́на) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. воринний — ВОРИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до вори́на. Словник української мови в 11 томах