воронувати
ВОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
Покривати металеву поверхню шаром окису заліза або якогось іншого металу для захисту від іржавіння та надання їй чорного, темно-синього або брунатного кольору; чорнити метал.
Він – великий знавець свого діла, а до того ж володіє своїм власним секретом воронувати крицю (Б. Антоненко-Давидович);
Воронувати сталь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воронувати — воронува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- воронувати — -ую, -уєш, недок., перех. Покривати поверхню металу шаром оксиду феруму або якогось іншого металу для захисту від ржавіння та надання їй чорного, темно-синього або брунатного кольору; чорнити (метал). Великий тлумачний словник сучасної мови
- воронувати — ЧОРНИ́ТИ (забарвлювати в чорний колір), ЗАЧО́РНЮВАТИ, ФА́БРИТИ (бороду, вуса); ВОРОНУВА́ТИ (поверхню металу шаром окису). — Док.: зачорни́ти, почорни́ти, зафа́брити. Та й купила білила ще й чорного чорнила.. дівчатам запаски чорнити (Б. Словник синонімів української мови
- воронувати — ВОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Покривати поверхню металу шаром окису заліза або якогось іншого металу для захисту від ржавіння та надання їй чорного, темно-синього або брунатного кольору; чорнити (метал). Словник української мови в 11 томах