воронувати

ЧОРНИ́ТИ (забарвлювати в чорний колір), ЗАЧО́РНЮВАТИ, ФА́БРИТИ (бороду, вуса); ВОРОНУВА́ТИ (поверхню металу шаром окису). — Док.: зачорни́ти, почорни́ти, зафа́брити. Та й купила білила ще й чорного чорнила.. дівчатам запаски чорнити (Б. Грінченко); Мати, нагнувшись, лущила квасолю, білу хустку її зачорнювало вечір'ям (Григорій Тютюнник); Генерал Букалов сидить перед дзеркалом і закінчує свій туалет, пудриться, фабрить вуса, чистить нігті (Я. Мамонтов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воронувати — воронува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. воронувати — -ую, -уєш, недок., перех. Покривати поверхню металу шаром оксиду феруму або якогось іншого металу для захисту від ржавіння та надання їй чорного, темно-синього або брунатного кольору; чорнити (метал). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воронувати — ВОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Покривати металеву поверхню шаром окису заліза або якогось іншого металу для захисту від іржавіння та надання їй чорного, темно-синього або брунатного кольору; чорнити метал. Словник української мови у 20 томах
  4. воронувати — ВОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Покривати поверхню металу шаром окису заліза або якогось іншого металу для захисту від ржавіння та надання їй чорного, темно-синього або брунатного кольору; чорнити (метал). Словник української мови в 11 томах