воронько

ВОРОНИ́Й (кінь чорної масті), ВОРОНЕ́ЦЬ, ВОРОНЬКО́. Поскрипує по вибоях карета, Сопе під гору пара вороних (А. Малишко); Воронець влетів у двір, дядько Себастіян скочив на землю (М. Стельмах); А коник он який — воронько гривастий! (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воронько — -а, ч. Кінь вороної масті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. воронько — ВОРОНЬКО́, а́, ч., рідко. Кінь вороної масті. Пускається [Максим] навздогін своїм баским бистроногим вороньком... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. Воронько — Воронько́ прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  4. воронько — див. кінь Словник синонімів Вусика
  5. воронько — ВОРОНЬКО́, а, ч. Кінь вороної масті. Пускається [Максим] навздогін своїм баским бистроногим вороньком… (Мирний, І, 1954, 118). Словник української мови в 11 томах