ворушитися

ВОРУШИ́ТИСЯ, ушу́ся, у́шишся, недок.

1. Злегка рухатися, залишаючись на тому самому місці.

Гості ворушились, позіхали, потягались, але ніхто не квапився вставати (І. Нечуй-Левицький);

Втиснувся [Максим] в той сніг і лежав, не ворушачись (І. Багряний);

На його обличчя довго й пильно дивився Тихін. Чи чув що, бо весь був в очах, жадібно ловив, як ворушились Давидові уста (А. Головко);

Злегка ворушилися віти старої дупластої верби (А. Шиян).

2. Рухатися, пересуватися з місця на місце.

Уже вбогі ворушились. На труд поспішали (Т. Шевченко);

Попереду в темряві ворушилася, гаркотіла, звиваючись, безкрая людська ріка (О. Гончар);

* Образно. В його запамороченій голові роєм ворушилися тисячі думок (М. Коцюбинський).

3. перен. Проявляти діяльність; пробуджуватися (у 2 знач.).

Як сонечко зійде – ворушиться табір, Життя починає своє (з народної пісні);

Усюди, де проїздив Кобза, народ ворушився: усюди вже запобігли гінці Хмельницького з грамотою .. і нараїли люд на святе діло (О. Стороженко);

* Образно. А журба, хоч закривав він [Тарас] їй шлях, ворушилася, підіймалась десь там, з глибини серця (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворушитися — воруши́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ворушитися — [ворушитиес'а] ворушус':а, воурушиес':а, воурушиец':а, воурушац':а Орфоепічний словник української мови
  3. ворушитися — -ушуся, -ушишся, недок. 1》 Злегка рухатися, залишаючись на тому самому місці. 2》 Повільно рухатися, пересуватися з місця на місце. 3》 перен. Проявляти діяльність; пробуджуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ворушитися — I борсатися, борушкатися, вовтузитися, войдуватися, вошколупитися, здвигатися, перевертатися, перегортатися, перегартуватися Наказова форма: ворушись! мерщій! хутчій! швидше! II див. рухатися Словник синонімів Вусика
  5. ворушитися — РУ́ХАТИСЯ (постійно змінювати своє положення внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИСЯ, ВОРУШИ́ТИСЯ, ПОРУ́ШУВАТИСЯ, ПЕРЕСУВА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, ХОДИ́ТИ, РУША́ТИСЯ розм.; ШМИ́ГАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. ворушитися — ВОРУШИ́ТИСЯ, ушу́ся, у́шишся, недок. 1. Злегка рухатися, залишаючись на тому самому місці. Гості ворушились, позіхали, потягались, але ніхто не квапився вставати (Н.-Лев., III, 1956, 76); На його обличчя довго й пильно дивився Тихін. Словник української мови в 11 томах
  7. ворушитися — Ворушитися, -шуся, -шишся гл. Шевелиться. Ворушиться, і усом моргає, очима поводить. Кв. І. 126. Ворушіться ще, жили, поки живі. Ном. № 5934. Усюди.... народ ворушився. Стор. МПр. 51. Словник української мови Грінченка