ворушливий
ВОРУШЛИ́ВИЙ, а, е, розм., рідко.
Те саме, що рухли́вий.
Проворна, жвава та вертка зроду, вона ще до того вдавала з себе дуже ворушливу й жваву парижанку (І. Нечуй-Левицький);
Нервове ворушливе обличчя у Катрі відбивало на собі всі перелети бурливих сердечних почуть [почуттів] (М. Старицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ворушливий — ворушли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- ворушливий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що рухливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ворушливий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
- ворушливий — ВОРУШЛИ́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що рухли́вий. Проворна, жвава та вертка зроду, вона ще до того вдавала з себе дуже ворушливу й жваву парижанку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- ворушливий — Ворушливий, -а, -е. = ворухливий Словник української мови Грінченка