ворушливість
ВОРУШЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., розм., рідко.
Властивість за знач. ворушли́вий.
Один Бог знає, де в тих сухих жилах, у виснаженому тілі бралось живоття й ворушливість (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ворушливість — -вості, ж. Абстр. ім. до ворушливий. Великий тлумачний словник сучасної мови