восьмерик
ВОСЬМЕРИ́К, ВІСЬМЕРИ́К, а́, ч.
1. Предмет, який складається з восьми частин.
– Батіг у мене був восьмерик! От ляскав! (Остап Вишня);
// Запряжка з восьми коней, волів і т. ін.
Вісьмерик волів з Піжмурок пригнали, таких, що кожна пара незчисленні гроші коштує (П. Куліш);
Є тут із наших заможня [заможна] козачка, оре восьмериками (Ганна Барвінок);
Попереду з чорними корогвами, що смутно колихались над снігом, їхало кілька десятків вершників, за ними восьмерик коней тягнув сани (С. Скляренко).
2. Замкнена стінова конструкція, що має в проекції форму восьмигранника.
Для церковного зодчества України типовим перекриттям є восьмикутний барабан, так званий восьмерик (з наук.-попул. літ.);
Під час відбудови між стінами і куполом церкви було видовжено вісьмерик, де знаходилось вісім вікон (з рел.-церк. літ.);
У дерев'яній архітектурі восьмерик – конструктивне рішення переходу від кубічного об'єму споруди до купола (із журн.).
Значення в інших словниках
- восьмерик — восьмери́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- восьмерик — -а, ч. 1》 Предмет, який складається з восьми частин. 2》 Форма перекриття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- восьмерик — ВОСЬМЕРИ́К, а, ч. 1. Предмет, який складається з восьми частин. — Батіг у мене був восьмерик! От ляскав! (Вишня, І, 1956, 221); // Запряжка з восьми коней. Є тут із наших заможня козачка, оре восьмериками (Барв., Опов.., 1902, 242). 2. Форма перекриття. Словник української мови в 11 томах
- восьмерик — (ст.слов.) Восьмикутна у плані споруда або її частина (порівн. октогон). Увінчувалася наметом або куполом. Архітектура і монументальне мистецтво
- восьмерик — Восьмерик, -ка м. = вісьмерик. Рудч. Чп. 158. Словник української мови Грінченка