восьмерик

ВОСЬМЕРИ́К, ВІСЬМЕРИ́К, а́, ч.

1. Предмет, який складається з восьми частин.

– Батіг у мене був восьмерик! От ляскав! (Остап Вишня);

// Запряжка з восьми коней, волів і т. ін.

Вісьмерик волів з Піжмурок пригнали, таких, що кожна пара незчисленні гроші коштує (П. Куліш);

Є тут із наших заможня [заможна] козачка, оре восьмериками (Ганна Барвінок);

Попереду з чорними корогвами, що смутно колихались над снігом, їхало кілька десятків вершників, за ними восьмерик коней тягнув сани (С. Скляренко).

2. Замкнена стінова конструкція, що має в проекції форму восьмигранника.

Для церковного зодчества України типовим перекриттям є восьмикутний барабан, так званий восьмерик (з наук.-попул. літ.);

Під час відбудови між стінами і куполом церкви було видовжено вісьмерик, де знаходилось вісім вікон (з рел.-церк. літ.);

У дерев'яній архітектурі восьмерик – конструктивне рішення переходу від кубічного об'єму споруди до купола (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. восьмерик — восьмери́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. восьмерик — -а, ч. 1》 Предмет, який складається з восьми частин. 2》 Форма перекриття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. восьмерик — ВОСЬМЕРИ́К, а, ч. 1. Предмет, який складається з восьми частин. — Батіг у мене був восьмерик! От ляскав! (Вишня, І, 1956, 221); // Запряжка з восьми коней. Є тут із наших заможня козачка, оре восьмериками (Барв., Опов.., 1902, 242). 2. Форма перекриття. Словник української мови в 11 томах
  4. восьмерик — (ст.слов.) Восьмикутна у плані споруда або її частина (порівн. октогон). Увінчувалася наметом або куполом. Архітектура і монументальне мистецтво
  5. восьмерик — Восьмерик, -ка м. = вісьмерик. Рудч. Чп. 158. Словник української мови Грінченка