восьмерик

ВОСЬМЕРИ́К, а, ч.

1. Предмет, який складається з восьми частин.

— Батіг у мене був восьмерик! От ляскав! (Вишня, І, 1956, 221);

// Запряжка з восьми коней.

Є тут із наших заможня козачка, оре восьмериками (Барв., Опов.., 1902, 242).

2. Форма перекриття.

Для церковного зодчества України типовим перекриттям є восьмикутний барабан, так званий восьмерик (Дерев, зодч. Укр., 1949, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. восьмерик — восьмери́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. восьмерик — -а, ч. 1》 Предмет, який складається з восьми частин. 2》 Форма перекриття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. восьмерик — ВОСЬМЕРИ́К, ВІСЬМЕРИ́К, а́, ч. 1. Предмет, який складається з восьми частин. – Батіг у мене був восьмерик! От ляскав! (Остап Вишня); // Запряжка з восьми коней, волів і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. восьмерик — (ст.слов.) Восьмикутна у плані споруда або її частина (порівн. октогон). Увінчувалася наметом або куполом. Архітектура і монументальне мистецтво
  5. восьмерик — Восьмерик, -ка м. = вісьмерик. Рудч. Чп. 158. Словник української мови Грінченка