восьмерик
ВОСЬМЕРИ́К, а, ч.
1. Предмет, який складається з восьми частин.
— Батіг у мене був восьмерик! От ляскав! (Вишня, І, 1956, 221);
// Запряжка з восьми коней.
Є тут із наших заможня козачка, оре восьмериками (Барв., Опов.., 1902, 242).
2. Форма перекриття.
Для церковного зодчества України типовим перекриттям є восьмикутний барабан, так званий восьмерик (Дерев, зодч. Укр., 1949, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- восьмерик — восьмери́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- восьмерик — -а, ч. 1》 Предмет, який складається з восьми частин. 2》 Форма перекриття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- восьмерик — ВОСЬМЕРИ́К, ВІСЬМЕРИ́К, а́, ч. 1. Предмет, який складається з восьми частин. – Батіг у мене був восьмерик! От ляскав! (Остап Вишня); // Запряжка з восьми коней, волів і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- восьмерик — (ст.слов.) Восьмикутна у плані споруда або її частина (порівн. октогон). Увінчувалася наметом або куполом. Архітектура і монументальне мистецтво
- восьмерик — Восьмерик, -ка м. = вісьмерик. Рудч. Чп. 158. Словник української мови Грінченка