1. Словник української мови у 20 томах

вошивець

ВОШИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.

Той, на кому багато вошей.

По війні у школах провадилися санітарно-медичні огляди, завданням яких було виявити серед учнівського контингенту вошивців, яких, на жаль, у той час було багато (із журн.);

// лайл. Про негідну, погану людину.

– Так що, пане Пентак, ми вже повинні .. за сто кроків знімати перед кожним панським вошивцем шапку? (П. Козланюк);

Все залежатиме від того, кого ті судові пани розумітимуть під старим австрійським вошивцем (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вошивець — воши́вець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. вошивець — -вця, ч., розм. Той, хто має багато вошей. || лайл. Про негідну, погану людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вошивець — ВОШИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Той, хто має багато вошей; // лайл. Про негідну, погану людину. — Так що, пане Пентак, ми вже повинні.. за сто кроків знімати перед кожним панським вошивцем шапку? (Козл., Ю. Крук, 1957, 459). Словник української мови в 11 томах