вошка
ВО́ШКА, и, ж.
Зменш. до во́ша.
– Ну, блішко, – сказала вошка, – піди попроси у свині щетинку та витягни мене (з казки);
Кілька днів по тому Сулейман сказав Роксолані, що в Рустемовій постелі слуги знайшли вошку (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me