вощаний

ВОЩА́НИ́Й, а́на́, а́не́.

1. Просочений, покритий воском.

Перед столом великий кошик, повний дощечок вощаних та згортків паперових (Дніпрова Чайка);

Толові шашки, загорнуті у вощаний папір, запалили (Л. Первомайський);

Сушені плоди і ягоди найкраще тримати у скляних банках, щільно закритих вощаним папером (з газ.);

// Зробл. з воску.

Чоловічок оповідає, а дві купи людей стоять і дивляться одна на одну, але дивляться не так, як незнайомі між собою люди, а так, як дивляться звичайно в музеї на вощані фігури (В. Винниченко);

Вощана свічка.

2. Який має колір воску; блідо-жовтий.

Обличчя його посіріло, і вуха стали вощаними, як у мерця (Л. Первомайський);

Поміж вощаними стернинами білі дрібненькі грицики цвіли поруч із червоненькою заячою конюшинкою і їм гарно було усім (М. Вінграновський);

Замість яскравої люстри вмикав у світлиці нічник, вощана жовтизна гніздилася в хаті до півночі (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вощаний — воща́ни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вощаний — -ана, -ане. 1》 Прикм. до віск; просочений воском. || Зробл. з воску. 2》 Який має колір воску; блідо-жовтий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вощаний — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  4. вощаний — ВОСКОВИ́Й (покритий або просочений воском), ВОСКО́ВАНИЙ, ВОЩА́НИ́Й, ВО́ЩЕНИЙ. Сапфо щось пише на восковій табличці (Леся Українка); Барвистими плямами падало світло крізь кольорові шибки на восковану долівку, лави (З. Словник синонімів української мови
  5. вощаний — Воща́ни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вощаний — ВОЩАНИ́Й, ана́, ане́. 1. Прикм. до віск; просочений воском. Толові шашки, загорнуті у вощаний папір, запалили (Перв., Атака.., 1946, 34); // Зробл. з воску. Вощана кулька. 2. Який має колір воску; блідо-жовтий. Словник української мови в 11 томах
  7. вощаний — Вощаний, -а, -е Желтый, рыжій, по цвѣту подобный воску. О. 1862. V. Кух. 37. Словник української мови Грінченка