впивати
ВПИВА́ТИ (УПИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПИ́ТИ (УПИ́ТИ), увіп'ю́, увіп'є́ш, док., що.
Вбирати в себе різні враження, запахи, звуки і т. ін.
І весь світ обдивись, І все розпізнай; І що доброго є, Ти у себе впивай (С. Руданський);
Софія читала [хроніку] і впивала в себе тонку отруту заздрощів (Леся Українка);
На Ай-Петрі ми Уранці їхали, грудьми Повітря приязне впивали (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- впивати — впива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- впивати — (упивати), -аю, -аєш, недок., впити (упити), увіп'ю, увіп'єш, док., перех. Вбирати в себе (різні враження, запахи, звуки тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- впивати — ВПИВА́ТИ (УПИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПИ́ТИ (УПИ́ТИ), увіп’ю́, увіп’є́ш, док., перех. Вбирати в себе різні враження, запахи, звуки тощо. І весь світ обдивись, І все розпізнай; І що доброго є, Ти у себе впивай (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах