вписаний

ВПИ́САНИЙ (УПИ́САНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до вписа́ти.

Там же на Поділлі новоспечений дворянин був урочисто вписаний у дворянську родословну книгу (М. Стельмах);

– Вірші. Найкращі свідки – вписані сюди поезії, – поклав на зошит руку. – Не кимось, – прошу відзначити, – а власною-таки рукою (Василь Шевчук);

Коло називається вписаним у трикутник, якщо воно дотикається до всіх його сторін (з навч. літ.);

// впи́сано, безос. пред.

Василь Леонтійович наполягав на тому, що чітко та найбільш вірно усе вписано його рукою в папір, який він подав (Г. Колісник);

– Ти здатний рятувати лиш себе! Ти рятував себе завжди і всюди! Але й себе ти нині не вряту-у-у-у-єш! – останню фразу було досить вдало вписано у музичне тло і проспівано напрочуд соковитим тенором (Ю. Андрухович).

◇ (1) Впи́саний в істо́рію золоти́ми лі́терами (бу́квами) – увічнений за що-небудь видатне, визначне або знаменне.

– Пам'ятай, батьку, що наші імена вже вписані в історію золотими літерами (О. Довженко);

В історію України назавжди вписані золотими літерами Великий Кобзар Тарас Шевченко і Великий Каменяр Іван Франко, мислителі і державники Михайло Драгоманов і Михайло Грушевський (з наук.-попул. літ.);

Ім'я І. Турчина золотими буквами вписане в історію світового гандболу (з Інтернету).