1. Словник української мови в 11 томах

вписаний

ВПИ́САНИЙ¹ (УПИ́САНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вписа́ти¹.

Там же на Поділлі новоспечений дворянин був урочисто вписаний у дворянську родословну книгу (Стельмах, Хліб.., 1959, 19);

*Образно. Золотими літерами вписаний в історію героїчний подвиг радянського народу у Великій Вітчизняній війні (Ком. Укр., 5, 1966, 37);

// У знач. прикм.

Кут, утворений двома хордами, що виходять з однієї точки кола, називається вписаним кутом (Геом., І, 1956, 72).

ВПИ́САНИЙ² див. упи́саний¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вписаний — впи́саний 1 дієприкметник вставлений впи́саний 2 дієприкметник записаний десь Орфографічний словник української мови
  2. вписаний — I (уписаний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вписати I. || у знач. прикм. II див. уписаний I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вписаний — ВПИ́САНИЙ (УПИ́САНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вписа́ти. Там же на Поділлі новоспечений дворянин був урочисто вписаний у дворянську родословну книгу (М. Стельмах); – Вірші. Найкращі свідки – вписані сюди поезії, – поклав на зошит руку. Словник української мови у 20 томах
  4. вписаний — впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами. Увічнювати. Золотими літерами вписують в історію Коліївщину — велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України проти польсько-шляхетського гніту (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  5. вписаний — Впи́саний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)