вписувати

ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПИСА́ТИ (УПИСА́ТИ), впишу́, впи́шеш, док.

1. що. Вставляти певні слова, фрази і т. ін. в написаний текст.

Погиба вписує в посвідчення прізвище Палилюльки (М. Стельмах);

Яновський .. охоче роздавав білети, вписуючи в них прізвища волонтерів (С. Добровольський);

Він вписав знайдені слова в пропущені місця записки й, ще раз перечитавши її, старанно склав і сховав у себе на грудях (М. Старицький);

// кого, що. Вносити кого-, що-небудь до певного списку, реєстру.

З аркушиком зголоситеся до мене, впишу вас до реєстру цехових майстрів... (І. Франко);

Басенко знав: до складу своєї родини Іщук вписав, крім матері, двох племінників (В. Поліщук).

2. що. Робити певний запис у зошиті, блокноті і т. ін.

Хлопцеві мріялась .. позолочена книжка, у яку він по своїй вподобі уписував вірші (С. Васильченко);

І щиро дякують бійці Марії за роботу, з любов'ю вписують її адресу до блокнота (І. Гончаренко);

// що, заст. Написати; пишучи, вмістити.

Це наказали, що на воловій шкурі не впишеш! (Номис);

Почав [Мар'ян] читати по складах. – Оце написано! – вирвалось у Матвія Боцюна. – Я ж казав, що на Вербну неділю поганого люди не впишуть, – похитує головою Майборода (М. Стельмах).

3. що, мат. Накреслювати одну фігуру всередині іншої.

У круг можна вписати правильний трикутник, багатокутник, квадрат, трапецію (з навч. літ.).

4. кого, що, перен. Приєднувати, включати і т. ін. до складу чого-небудь на основі відповідності, гармонії з ним.

Суть неокласицизму в тому, що поети цього напряму не робили експериментів з мовою, не рубали слова, а вдавалися до випробуваних у літературі класичних форм і вписували українську поезію у світову літературу (В. Русанівський);

Мова й людину вписує в чітко окреслений просторово-часовий континуум – робить свого носія тутешнім, звідки б він не походив (О. Забужко).

◇ (1) Впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами (бу́квами) кого, що – увічнювати кого-, що-небудь за щось видатне, визначне або знаменне.

Золотими літерами вписують в історію Коліївщину – велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України проти польсько-шляхетського гніту (із журн.);

Народний Рух України давно вписав своє ім'я золотими буквами у вітчизняну історію (з газ.);

(2) Вписа́ти /впи́сувати нову́ (золоту́, славе́тну і т. ін.) сторі́нку в що – здійснити що-небудь нове, знаменне, визначне.

Багато славетних сторінок вписала в історію боротьби з інтервентами .. молодь (С. Скляренко);

Маємо літописні дані про те, як через парафіяльні та монастирські школи були в нас люди високої культури й інтелігентності, які своїми творами вписали золоті сторінки в історію нашої духовності (з наук.-попул. літ.);

Подвиги партизанського загону вписують не одну славну сторінку в літопис Великої Вітчизняної війни (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вписувати — впи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вписувати — (уписувати), -ую, -уєш, недок., вписати (уписати), впишу, впишеш, док., перех. 1》 Вставляти певні слова і т. ін. в написаний текст. || Вносити кого-, що-небудь до певного списку, реєстру. 2》 Робити певний запис у зошиті, блокноті тощо. 3》 мат. Накреслювати одну фігуру всередині іншої. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вписувати — впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами. Увічнювати. Золотими літерами вписують в історію Коліївщину — велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України проти польсько-шляхетського гніту (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  4. вписувати — ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док. Словник синонімів української мови
  5. вписувати — ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПИСА́ТИ (УПИСА́ТИ), впишу́, впи́шеш, док., перех. 1. Вставляти певні слова і т. ін. в написаний текст. Погиба вписує в посвідчення прізвище Палилюльки (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 63); Яновський.. Словник української мови в 11 томах