вписуватися

ВПИ́СУВАТИСЯ (УПИ́СУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВПИСА́ТИСЯ (УПИСА́ТИСЯ), впишу́ся, впи́шешся, док.

1. розм. Вступати, записуватися до певної організації, товариства і т. ін.

Обізвався [Потурайчин] силуваним басом: “А жіноцтво нехай уписується [до читальні]!” (Л. Мартович);

На товариство всі пристали дуже радо. Відразу вписалося до нього 507 членів (О. Маковей).

2. перен. Своїм виглядом, формою і т. ін. відповідати чому-небудь; не порушувати гармонії з чимсь.

У бiлiй полотнянiй сорочцi i в таких же штанях, босий, вiн напрочуд природно вписувався у краєвид iз старою липою, .. з побiленими хрестиками й копичками сiна помiж ними (Р. Федорів);

– Телещогли стійко вписалися у пейзаж села, – відзначив я (А. Крижанівський).

3. тільки недок. Пас. до впи́сувати.

Найменша зміна – до останнього поросятка, яке вродилося, до кілограма, який щез із комори, вписувалася у блокнот (Б. Харчук);

Проекції сфери у вигляді еліпсів уписуються в грані куба (з навч. літ.).

◇ (1) Впи́суватися в істо́рію золоти́ми лі́терами (бу́квами) – увічнюватися за що-небудь видатне, визначне або знаменне.

Найбільші заслуги перед нацією мають люди, які всіляко сприяють її єдності. Імена таких людей вписуються золотими літерами в історію (з наук.-попул. літ.);

Національні герої та народні месники України в наше духовне життя входили спочатку через фольклор, потім – через художню літературу і вже тільки після цього їхні імена вписувалися золотими літерами в історію (з газ.).