вплигувати

ВПЛИ́ГУВАТИ (УПЛИ́ГУВАТИ), ую, уєш, ВПЛИГА́ТИ (УПЛИГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПЛИГНУ́ТИ (УПЛИГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док.

Швидко вскакувати в середину чого-небудь.

Навіть така людоїдська влада .. безсила була зробити з господаря розбійника, з душі .. – велетенську тремтливу ропуху, що з прочинених сутінкових дверей зненацька вплигує на поріг хати (Є. Пашковський);

Заєць вплигнув в темну печеру (І. Нечуй-Левицький);

Продер [вовк] глупої ночі під стріхою в кошару дірку та й уплигнув серед овечок (Остап Вишня);

На те, як пан уплигнув у шаплик, слуга одізвався радісним сміхом (Г. Колісник).