1. Словник української мови у 20 томах

вплин

ВПЛИН (УПЛИ́Н), ВПЛИНЬ (УПЛИ́НЬ), присл., рідко.

Те саме, що вплав.

Усі вінки уплин пішли, а мій потонув (П. Чубинський);

З Вернидубом побажало одинадцять чоловік лишитися, а решта вирядилася уплинь, один тiльки з поранених вiдпрохався зостатись (М. Старицький);

Хлопчик .. скинув руки вгору, мов кидався вплинь (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вплин — вплин прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. вплин — (уплин), вплинь (уплинь), присл., рідко. Те саме, що вплав. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вплин — ВПЛАВ (УПЛА́В) (пливучи), ПЛА́ВОМ, ВПЛИН (УПЛИ́Н) рідше, ВПЛИНЬ (УПЛИ́НЬ) рідше. Худоба вплав переправлялася на той берег річки (А. Шиян); Буг виявився не таким уже й глибоким, люди й коні легко взяли плавом середину (П. Словник синонімів української мови
  4. вплин — ВПЛИН (УПЛИ́Н), ВПЛИНЬ (УПЛИ́НЬ), присл., рідко. Те саме, що вплав. Усі вінки уплин пішли, а мій потонув (Чуб., V, 1874, 805); Хлопчик.. скинув руки вгору, мов кидався вплинь (Вас., II, 1959, 126). Словник української мови в 11 томах