вповздовж

ВПОВЗДО́ВЖ (УПОВЗДО́ВЖ), присл., рідко.

1. Те саме, що вподо́вж 1.

Баклажани промивають холодною водою, зрізають плодоніжки і надрізають уповздовж верхню частину, після чого за допомогою ложки або ножа видаляють насіння (з навч. літ.).

2. у знач. прийм., з род. в. Те саме, що вподо́вж 2.

Максим перетяв дорогу навскоси, поза спинами солдатів, пильнуючи йти так, щоб, якщо його помітять, була видимість, ніби він іде не впоперек шляху, а вповздовж, разом із усіма (І. Багряний).