1. Словник української мови у 20 томах

вповні

ВПО́ВНІ (УПО́ВНІ), присл.

1. З наповненим посудом.

Тодорка якраз знімала відро з цямрини. – Переходь, переходь вповні, – сказав він, не зіскакуючи з воза (Б. Харчук).

2. Повністю, цілком.

Я не могла бачити вповні її лице (О. Кобилянська);

Чорні брови його вигиналися ледь зламаним кутом, нагадуючи крила пташини, яка ось-ось розправить їх вповні (А. Шиян);

Я про царя не склав уповні власної думки, чимось він мені подобався, чимось не подобався, але боятися я його боявся (Ю. Мушкетик).

3. У самому розквіті; у розпалі.

Надворі весна вповні. Куди не глянь – скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вповні — впо́вні прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вповні — пр., (перейти дорогу) з повним посудом; (весна) у розквіті; (місяць) у повній фазі. Словник синонімів Караванського
  3. вповні — (уповні), присл. 1》 З наповненим посудом. 2》 У самому розквіті, у розпалі. Місяць уповні — місяць у фазі найбільшої видимості. 3》 рідко. Те саме, що цілком 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вповні — див. всеціло, цілком Словник чужослів Павло Штепа
  5. вповні — Впо́вні, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вповні — ВПО́ВНІ (УПО́ВНІ), присл. 1. З наповненим посудом. Випий до мене вповні, бо в мене брови чорні (Сл. Гр.). ◊ Впо́вні шлях (доро́гу) перехо́дити (перейти́) кому, чий — переходити комусь шлях із повними відрами, що за народним повір’ям віщує успіх. Словник української мови в 11 томах